Гофровані труби для каналізації - один з різновидів труб зі своїми спеціальними властивостями. Для ряду об'єктів застосування гофрованих виробів є доцільним та найбільш прийнятним з урахуванням умов використання та геометрії системи.
У яких випадках використовують гофровані труби для каналізації?
Області застосування гофрованих труб такі самі, як і у звичайних виробів. Різниця полягає в самих властивостях гофри: вона гнучкіша і міцніша, дозволяє сконструювати більш надійну каналізаційну систему.
Рифлена поверхня труб відмінно захищає трубу від зовнішніх пошкоджень. Тому такі труби застосовують у регіонах із небезпечним ґрунтом: у гірських районах, на берегах річок, у зонах підвищеної сейсмічної активності.
Звичайна каналізаційна система при зсувах та землетрусах ушкоджується миттєво. А ось гофра впевнено переносить натяги та різні деформації, спричинені зміною положення ґрунту.
Також гофровані труби необхідні для систем із частими гідроударами та перепадами тиску. Випуклі ребра запобігають розривам при гідроударах і відмінно їх компенсують.
Які бувають пластикові гофровані труби для каналізації?
Гофру застосовують і для домашньої, і для вуличної трубопровідних систем. Зовні використовують міцніші конструкції. Серед них за витривалістю виділяють легкі, важкі та надважкі моделі.
Легкі ставлять у стабільних ґрунтах. Стіни у них зазвичай одношарові, щільність невисока. Найменші легкі труби підходять для прокладання кабелю. Легка гофра боїться сонячного світла, тому кладуть її виключно у ґрунт.
Легкі труби розрізняються за жорсткістю:
- SN2 - укладання не глибше 200 см;
- SN4 - укладання не глибше 300 см;
- SN6 - укладання не глибше 400 см;
- SN8 і 16 - двошарові моделі, укладання не глибше 10 метрів.
Важкі пластикові гофровані каналізаційні труби ставлять у сипкі та мобільні ґрунти на велику глибину. У міських каналізаційних трубах їх обирають для ділянок поруч із пішохідними переходами, автомобільними трасами. Такі моделі мають додаткову оболонку із спеціального текстилю для захисту від засмічення землею та камінням.
Надважкі гофротруби - двошарові. Їх ставлять у землю під великими трасами, залізничними шляхами.
За матеріалом гофротруби бувають кількох видів. Матеріал виготовлення впливає на щільність конструкції, показники теплопровідності, хімічної стійкості, сонезахисту, механічної міцності, вогнестійкості, розтягування та температурних перепадів.
Найпоширеніший матеріал для гофри – поліпропілен. Його особливості:
- витримує температури від 20-25 градусів морозу до 100 градусів тепла;
- стійкий до спиртових, лужних, кислотних складів;
- не накопичує органіку на стінах;
- може додатково армуватися скловолокном.
У побутових системах часто використовують гофровані труби із ПВХ. Він підходить для безнапірних каналізацій, відрізняється невеликою вагою, просто монтується, не накопичує органіку та рідше утворює засмічення.
Труби з ПВХ нетоксичні, незаймисті, але стають крихкими при 10 градусах морозу. Якщо такі труби ставлять у ґрунт, їх потрібно додатково утеплювати. Для домашніх систем можна також використовувати поліетиленові труби. Вони еластичні і добре справляються з побутовими навантаженнями.
Всі дані про матеріал труби та її призначення ставляться виробником на самому виробі. Маркування інтуїтивно зрозуміле і дозволяє підібрати ідеальні варіанти для конкретного проекту та завдань.
Розміри гофрованих труб для каналізації
Розміри у гофротруб вимірюються за допомогою 2 показників: це внутрішній та зовнішній діаметр. Кордон може змінюватись в діапазоні 19-170 міліметрів, що залежить від величини зовнішніх ребер.
Найпопулярніший варіант гофри – 4-11 сантиметрів. Вони використовуються для прокладання домашніх каналізаційних систем. Міські комунікації конструюють із труб 103-120 сантиметрів. Товщина стінок у них близько 50 мм.
Вибираючи розміри труби, важливо, щоб вони відповідали завданням та навантаженням. Якщо потреби у потужному зовнішньому захисті немає, можна обійтися варіантами з невисокою гофрою. Ціна на каналізаційну гофровану трубу залежить від розміру та матеріалу, так що грамотний вибір виробів позбавить вас зайвих витрат.
Особливості монтажу гофрованих каналізаційних труб
Монтаж труб рекомендується проводити навесні чи влітку. Грунтова основа попередньо готується. На дно траншеї укладається піщаний насип або армований бетон.
Якщо елементи з'єднуються через розтруб, він прямує у бік струму рідини. Зварна технологія вимагає врахування товщини стінок труби, щоб не перегрівати полімер надто сильно. У місцях з'єднання труб бажано робити невеликі оглядові установки, щоб можна було стежити за станом системи та зручно проводити чищення при засміченнях.
Гофровані труби допускається поєднувати зі сталевими або чавунними зразками. Оптимальне кріплення – муфти.
Найслабші місця гофрованих труб або полімерів - це температурна вразливість. Кожен сорт виробів має свої термічні пороги, які не рекомендується порушувати. Більшість труб не можуть похвалитися стійкістю до ультрафіолету, тому гофровані зразки підходять саме для укладання грунту.
Деякі труби дуже галасують, тому додатково потрібна звукоізоляція. Це особливо помітно у системах домашньої каналізації.
У нашому каталозі ви можете вибрати та купити труби гофровані для каналізації будь-якого розміру з доставкою за вигідною вартістю. З питань вибору звертайтесь до консультантів "Теплоарматура".
